Останні два дні в рідному ОЧАЗі були дуже емоційно забарвлені!
Останні два дні в рідному ОЧАЗі були дуже емоційно забарвлені! Вчора - поетичний конкурс. Діти та дорослі з натхненням читали улюблені вірші. Поезія звучала українською, російською, німецькою мовами.Це не обов'язковий захід (як і багато інших в ОЧАЗі) і тому було дуже приємно, коли до нього приєдналося стільки учнів, а ще й випускники та батьки.Декілька дітей, а ще і Олена Григорівна, наш філолог, читали вірші С.Жадана, який особисто (дякую за це Ігорю Меркурійовичу, вчителю історії) на святі сьогодні привітав очагівців. Так, сьогодні Останній дзвоник пролунав під вій сирени в школах Харкова і в нашому ОЧАЗі.Але це не стало перешкодою для того, щоб у черговий раз сказати слова вдячності колегам, дітям та батькам. Не дивлячись на неймовірні перешкоди, ми виконуємо свою роботу з натхненням і відповідальністю. Зі слів наших дорослих випускників зрозуміло, що це має сенс. Ранок почався із зустрічі з нашими четвертими класами, потім дев'яті, а далі- одинадцяті та всі, хто захотів приєднатися до свята.Після офіційної частини багато хто ще довго не хотів виходити з конференції, щось згадували зі свого шкільного життя, зізнавалися у коханні вчителям, ділилися спогадами та виказували палке бажання якнайшвидше зустрітися в ОЧАЗі. Подякували нашим випускникам, які зараз захищають від орків країну. З болем згадали Андрія Новохатнього, випускника ,який загинув, надаючи нам можливість працювати, вчитись, жити...
